Творчий шлях розпочав, навчаючись у 2001-2005 роках Косівському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. В. Касіяна на відділі художньої шкіри. Після закінчення здобув спеціальність «художник-майстер декоративно-прикладного мистецтва з художньої шкіри» за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст.
В 2005 році поступив і в 2008 році закінчив Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Мистецтво» та здобув кваліфікацію бакалавра, художник декоративно-прикладного мистецтва.
Знання надихнуло на дальшу творчу працю. Я вже не розлучався з інструментами. Щодень знаходив вільний час, щоб мережити візерунки на виробах з шкіри. Чимало давали мені зустрічі й розмови з провідними майстрами Прощук М.Ю., Фіцич І.А., Кіщук В.В., відвідини їхніх домашніх майстерень, спостережливий огляд їх доробку. Наполегливо працював над собою, шукав власний почерк, прагнув сказати своє слово в царині декоративно-прикладного мистецтва.
В 2008 році поступив і в 2010 році закінчив Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Дизайн» та здобув кваліфікацію дизайнер-модельєр костюма, вчитель образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.
В 2010 році прийнятий на роботу в КІПДМ ЛНАМ на кафедру «Дизайн», відділ графічного дизайну на посаду лаборанта.
В 2012році вступив в ЛНАМ на спеціальність «Дизайн», спеціалізацію «Дизайн костюма», в 2013 році одержав диплом магістра за спеціальністю «Дизайн костюма» та здобув кваліфікацію дизайнера-модельєра виробів зі шкіри, дослідника, викладача.
Працював лаборантом на відділі графічного дизайну «Дизайн» (2010 – 2016), провідним фахівцем (2016 – 2021), а з 2021 року — завідувач навчальною лабораторією кафедри «Дизайн».
Асортимент його творів широкий — гаманці чоловічі і жіночі, купюрники, наплічники з гуцульськими орнаментами, ключниці, портмоне, жіночі ридикюлі, кофри для мотоциклів, різні пояси, ремені, сумки (жіночі, чоловічі, дорожні, сумки-портфелі), обкладинки для документів, брелки, чохли для ножів та сокир.
Свої вироби (череси, тобівки, бакунтові пояси) намагається шити та оздоблювати так, як робили колись гуцульські предки. Тісно співпрацює з майстрами художньої обробки металу. Шкіру оздоблює металом (самостійно виготовляє мельхіорову, латунну чи мідну оздобу), плетінням, клішевим тисненням та штампами, випалюванням, а іноді позолотою, срібною фурнітурою та рельєфним тисненням, рідше ручним гравіруванням.
Традиційні гуцульські череси і тобівки оздоблює тисненням, плетінням кольоровими шкіряними смужками, мельхіоровими (бакунтовими), латунними гудзиками, пуклями, пряжками зі срібла, мельхіору чи латуні.

Основна мета творчості — не тільки збереження, а й відновлення старовинного ремесла.