Гостинна Італія розпростерла свої обійми для українців. Ідея заходу виникла саме від італійських сімей, які прийняли наших жінок і дітей. Завдяки Паоло Маццоні, Pro Loco із президентом Сабріною Різі у співпраці з муніципалітетом на чолі з мером Серджіо Еркуліані, а також різним організаціям та підприємцям і було проведене свято єднання. Італійський народ засвідчив близькість до українського, що захищає свою свободу та свободу всіх.
У неділю, 3 липня, відбулося Українське свято та обід солідарності в громадському центрі в місті Порлецца, що розташоване на узбережжі озера Лугано. Захід був направлений на культурну та соціальну інтеграцію наших співвітчизників та сприяв мистецькому обміну між народами.
Відкрив свято пан Паоло Маццоні. Він подякував всім причетним до організації заходу. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять невинних жертв, загиблих на війні.
Ірина Луць, президент асоціації сказала: "Ми зібралися тут популяризувати все українське. Дякую за увагу. Дякую, що нас сюди запросили. Наша асоціація "Україна плюс- Мілан" приїхала сюди показати українську культуру для всіх присутніх. Насолоджуйтеся святом."
Далі слово мав мер міста Серджіо Еркуліані: "Ми раді мати українських гостей тут. Ми могли б з вами зустрітися за інших обставин, менш драматичних. Але ми зробимо все, щоб ви почували себе добре, щоб ви забули про біль і страждання на цю хвилину, про війну, що триває в вашій країні.… Дякую всім. Сильно сподіваюся, що вже дуже швидко наступить мир в Україні. І ви зможете повернутися сюди вже, наприклад, як туристи."
Опісля обіду культурною програмою ділилася асоціація "Україна плюс- Мілан". Було представлено до уваги присутніх: виставка- продаж різноманітних декоративних виробів, дрібної національної символіки, книг, картин…; різного роду майстер- класи; лунали пісні; ніжно звучала бандура; "Фольк Данс- Мілан" чарував публіку своїми неповторними народними танцями; милували око чудовий триєдиний перформанс (музика, танець, малюнок); і акробатичні ритмічні танці; відбувся також показ фільму "Хто ми? Психоаналіз українців" О. Ткачука італійською мовою; пройшло з успіхом дефіле етнокостюмів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ; художниця Сузанна Мікла писала картини на очах у глядачів; мисткиня розмальовувала боді фарбами охочих; дітей розважали аніматори та клоуни; відбувся і розіграш лотереї…
Почесними гостями свята стали Павло Ґрод, український громадський діяч Канади, президент Світового Конгресу Українців та Соня Соутус, виконавча директорка СКУ. Пан Павло сказав: "Шанований мер, шановні організатори, шановні українці! Слава Україні! Я маю честь бути тут від СКУ- організації, що вже 55 років об'єднує та представляє інтереси української світової діаспори. Яка на сьогодні начислює понад 20 мільйонів у 60- ти країнах світу. Я щойно прилетів з Канади. Бо приїхав на Міжнародну конференцію по відбудові України, що відбудеться завтра в місті Лугано. Де будуть представники зі 40- ка країн та 18 організацій. Ми вдячні, що тут нас і вас так тепло приймають тут.
Подорожуючи по всьому світу у справах СКУ, і де б я не був: чи це у Вашингтоні, чи в Канаді, чи в Лондоні, чи в Варшаві, я бачу, що всюди є український світ, що є дуже важливо. Я працюю як волонтер і як президент СКУ, отож можу стверджувати із впевненістю, що десятки тисяч волонтерів працюють для України. Всі ви є свідомі українці, які дуже потрібні країні і працюєте на її користь.
Я повернувся з України 4 тижні тому і чув від перших осіб, що кожного дня багато українців помирають за незалежність України. Вони захищають свою Батьківщину. Чи будете ви жити в діаспорі, чи повернемося, але всі ми маємо відповідальність- захищати інтереси України,- де б ви не проживали. І надалі важливо продовжувати виховувати своїх дітей у цьому ж дусі, формувати ментальність українця.
Тішить те, що Україні надали статус кандидата у вступ до ЄС. Вся світова діаспора, кожна асоціації, працювала над цим теж, щоб переконати Європу прийняти це важливе рішення.
Тому я закликаю вас, будьте українцями, де б ви не жили. На превеликий жаль, український народ зазнає російської агресії роками, і вже не завтра вона нас покине. Тому українці мають бути потужним тилом у цей важкий час і захищати інтереси України всюди, по світу. Всі разом, до спільної дії. Важливо, що цей фестиваль відбувається, дякую організаторам, дякую за запрошення. Давайте святкувати наші традиції, показувати нашу культуру світу, європейцям, які ми є українці, життєрадісні. Ми хочемо жити як європейська держава, щоб вся Європа це зрозуміла. Разом до перемоги! Слава Україні!"
-Героям слава!- промовили всі у відповідь.
Пані Галина все перекладала італійською мовою і навпаки.
Далі промовила Ірина Луць: "Перш за все, я дякую вам за ваш прийом і можливість бути частиною цієї прекрасної події культурної та соціальної інтеграції між двома країнами, Італією та Україною.
Будемо сподіватися, що це перша із довгої серії.
У афіші повідомлялося, що наша асоціація " Україна плюс- Мілан"
має представляти український народ.
То ж який він, цей український народ?
Іноді веселий, іноді сумний. Трохи романтичний і дуже мужній, який вірить у Боже провидіння, як у романі “Наречені” Манцоні.
У разі небезпеки він об'єднується і захищається, навіть коли йому говорять, що виходу немає, коли він падає, він встає і дає відсіч.
Словом, не набагато відрізняється від інших народів, та і від італійців, ми всі люди, які хочуть жити у свободі, демократії, мати права і зберігати свою мову та традиції не більше і не менше, ніж інші народи.
На жаль, зараз ми протистоїмо вторгненню російської армії, яка люто та безжально нищить нашу країну та майбутнє українського народу. Не тільки ми зазнали вторгнення і нападу, тому що спочатку були: чеченці, грузини, вірмени, молдавани, сирійці.
Ми вважаємо, що Україна є останнім рубежем, на якому ще можна зупинити це зло, інакше ми ризикуємо зустріти його тут.
І ми можемо зробити це лише спільними силами, завдяки вашому прийому, солідарності та можливості дати голос нашому народу.
Тож ми вітаємо вас на цій події міжкультурного обміну, необхідної для того, щоб краще пізнати та зрозуміти один одного".
А на завершення юна виконавиця заспівала гімн "Ще не вмерла в України" у супроводі з бандурою. Представлена концертна програма підходила до кінця. Глядачі не хотіли розходитись додому. Віддячували нас щирими оплесками. Купували вироби наших біженців. Ставили питання про Україну та отримали вичерпні відповіді. Ми раді були такому жвавому інтересу до нашої країни. Організований захід допоміг дізнатися про українську культуру, історію, традиції і показав солідарність і підтримку українському народові, що в цей момент зіткнувся із трагедією такого великого масштабу. Дякуємо, Італіє, за це!
Валентина Ковач